Банкрутство є природним механізмом реструктурування економіки, проте в період економічного спаду, численні банкрутства не можуть бути пріоритетним інструментом, оскільки масштабна ліквідація підприємств, бізнесу не допоможе відновленню економіки в цілому і банківського сектору зокрема.Прийнятий Закон «Про фінансову реструктуризацію» має слугувати основою співпраці боржників, кредиторів, ФГВФО, органів стягнення.

Однією із основних цілей закону є збереження діючого бізнесу, що, природно, виключає втрати, які виникнуть у разі банкрутства, в разі ліквідації підприємства. В європейських країнах такий підхід набув широкого поширення, цьому сприяв також Лондонський підхід і Принципи Міжнародної асоціації професіоналів в області реструктуризації неспроможності і банкрутств (ISOLT). З прийняттям Закону «Про фінансову реструктуризацію» у банків і позичальників з'явилася можливість використання широкого спектру інструментів, які включають не лише звичні способи зміни боргових зобов'язань, а й переведення зобов'язань боржника в капітал, залучення нових інвестицій до капіталу боржника. Випуск цінних паперів, реорганізація боржника, зміни його корпоративної структури та інше.

Фінансова реструктуризація має всі шанси стати одним із інструментів вирішення найважливіших завдань банківської системи - врегулювання проблемного портфелю, що сприятиме поновленню повноцінного кредитування, відновлення і розвитку бізнесу.